Моє професійне портфоліо

«Учень не амфора яку треба заповнити знаннями, а факел який треба запалити!»

Автопортрет «Я - педагог і особистість»

Учитель - людина, яка може робити важкі речі легкими.

Ральф Емерсон

Я вчитель... Багато разів повторюю собі. Але хто такий учитель? Професіонал, який володіє предметом і методикою його викладання? Психолог, який знайшов ключ від дитячих сердець? Хіба цих двох умов достатньо? А кому відомо скільки їх існує? На мою думку якщо любити свою роботу, любити дітей, любити свій предмет, тоді ніяких умов перед тобою не існує.

Кожна професія, звичайно ж, має свої особливості. Бути вчителем може не кожен, адже, окрім знань, отриманих в стінах вищих навчальних закладів, у справжнього вчителя повинна ще бути спрага до навчання дітей, непереборне бажання виростити нове покоління кращим, розумнішим і більш впевненим у собі.  

На мій погляд, особистість - це щира, цілісна, духовно багата людина, яка живе згідно свого покликання на основі традицій, здатна постояти за свободу, незалежність країни. При цьому вона з повагою ставиться до інших, не дозволяє собі презирливого і поверхового ставлення до них. Іноді кажуть «сильна особистість», але сила - не означає жорсткість. Людині потрібна сила особливо для того, щоб бути добрим, співчуваючим, навіть вміти поступитися своїми інтересами заради іншої людини. Мені здається, золоте правило «поступай з іншими так, як хочеш, щоб вони поводилися з тобою» працює у всіх сферах життя і допомагає не збитися з правильного шляху. Отже, для того, щоб сформувати свою особистість, потрібно постійно розвиватися і самовдосконалюватися, шукати те, що приносить радість, бути щирим і поважати інших.

Мені пощастило побачити і відчути роботу вчителя на прикладі моєї матері, стежками якої пішла і я. Простягнулася незрима, але міцна ниточка, що зв'язує воєдино покоління вчителів інформатики.

Переді мною ніколи не стояло питання, ким бути. З дитинства я знала, що буду тільки вчителем: любов до дітей, інтерес до минулого людства визначили мою професію. Я хотіла стати вчителем, незважаючи на те, що знала, наскільки буде нелегким цей шлях. 

Ця професія здавалася мені найцікавішою, найзахоплюючою, найнеобхіднішою людям. Доля дарувала мені велике щастя - бути вчителем, коли я закінчила у 2007 році Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича та здобула спеціальність «інформатика». 

Свою педагогічну діяльність розпочала в Костичанівській загальноосвітній школі з 14 лютого 2004 року. Педагогічній стаж роботи в школі сягає 12 років. На мою думку, це достатній відрізок часу для набуття власної скарбниці творчих ідей, думок, практичних наробок для вчителя, який обрав фах за покликанням, живе любов'ю до дітей, прагне самостійно самовдосконалюватись. Ще на початку своєї діяльності збагнула, що основне завдання педагога - підготувати дитину до життя і роботи в сучасному суспільстві, навчити використовувати набуті знання, вміння, досвід у своєму житті та житті своєї родини.

Мої уроки відкриті для всіх завжди. Уроки будую так, щоб підтримувати стійкий інтерес до предмета, навчальну активність, бажання створити й пізнавати нове, надаючи перевагу інтерактивній моделі навчання як спеціальній формі організації навчальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Я не просто «працюю з дітьми», я живу з ними, ділю радощі і печалі, успіхи і падіння, не допускаючи фальші у відносинах. Діти зазвичай уявляють свого вихователя як творця їх радості, здатного придумати щось нове, веселе і несподіване, і як мудреця, який все знає і все вміє, і як захисника, готового захистити їх від бід і несправедливості, зла і образ, і як арбітра, який розсудить по совісті.

Як вчитель, я зацікавлена в тому, щоб учні знайшли для себе цікаву справу, прагну розкрити їх здібності, нахили, інтереси.

З перших днів педагогічної діяльності завжди намагалася завоювати авторитет, визнання своїх учнів, тому що тільки в цьому випадку можна говорити про успіхи своєї праці, яка починається з спілкування, з першої іскорки дружби і взаємної довіри.

Учитель - це не професія, це особлива місія, особливий склад душі й розуму, це відповідальність, самовіддача, терпіння, примножені знаннями, майстерністю, творчим потенціалом.

Я щаслива, бо у мене є можливість знову і знову пізнавати цей незвичайний світ разом зі своїми учнями.

Сьогодні суспільство висуває перед учителем нові вимоги. Сучасний учитель - це організатор діяльності на уроці. Сучасний учитель - учитель-дослідник, науковий керівник учнів. Я прагну йти в ногу з часом і відповідати тим вимогам, які ставить переді мною ХХІ століття.

Вчити дітей і одночасно вчитися самому, щоб нове покоління відчувало в мені людину, яка живе їх інтересами.

Доля зорі на небо сипала,

Розкладала великі й малі.

Я щаслива, що доля вчителя

Випала саме мені.